Міністерство закордонних справ Литви в середу, 30 вересня 2026 року, викликало представника посольства Росії і вручило йому дві ноти протесту. Перша нота стосується диверсії 15 серпня в Таллінні, друга — атак Росії на цивільні об’єкти України, зокрема на Київ 28 вересня.
Підтверджені наслідки ударів по Україні
- 28 вересня Росія атакувала Київ та інші українські міста; у столиці дрон уразив будівлю Національної академії наук України — історичну споруду XIX століття, яка зазнала значних пошкоджень.
- Унаслідок удару по будівлі НАН України загинуло двоє людей.
- За даними МЗС Литви, того дня в Україні загалом загинули щонайменше 9 людей, понад 80 осіб поранені, зокрема троє дітей; пошкоджено медичний заклад, об’єкт фармацевтичної компанії та автозаправні станції.
- У ніч проти 29 вересня російські атаки продовжилися: пошкоджено адміністративні та освітні будівлі, а також об’єкти інфраструктури.
Зазначимо, джерела різняться щодо кількості постраждалих у Києві: Кличко повідомляв про одну загиблу жінку і трьох поранених, тоді як інші джерела називають сімох постраждалих і двох загиблих.
Диверсія в Естонії та позиція Литви
Перша нота протесту пов’язана з підпалом 15 серпня будівлі естонської оборонної компанії Milrem Robotics. Естонська влада підтвердила, що відповідальність несуть російські спецслужби: Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що за диверсією стоять спецслужби РФ, а поліція безпеки Естонії кваліфікувала підпал як замовлений російськими спецслужбами акт диверсії.
Литва закликала Росію негайно припинити агресію проти України та дотримуватися норм міжнародного права, зокрема міжнародного гуманітарного права, і заявила, що разом із союзниками рішуче реагуватиме на атаки, диверсії, саботаж і кібератаки, розглядаючи такі дії проти одного із союзників як загрозу безпеці НАТО та всієї євроатлантичної спільноти. Особи, відповідальні за порушення міжнародного гуманітарного права, мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності, наголошує литовське МЗС.
